Ukrainian Bible

Mark 8

Mark

Return to Index

Chapter 9

1

 ¶ І сказав Він до них: Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі. 

 


2

 А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він переобразивсь перед ними. 

 


3

 І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі! 

 


4

 І з'явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом. 

 


5

 І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Учителю, добре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі... 

 


6

 Бо не знав, що казати, бо були перелякані. 

 


7

 Та хмара ось їх заслонила, і голос почувся із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся! 

 


8

 І зараз, звівши очі свої, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса. 

 


9

 А коли з гори сходили, Він їм наказав, щоб нікому того не казали, що бачили, аж поки Син Людський із мертвих воскресне. 

 


10

 І вони заховали те слово в собі, сперечаючися, що то є: воскреснути з мертвих. 

 


11

 І вони запитали Його та сказали: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти? 

 


12

 А Він відказав їм: Тож Ілля, коли прийде попереду, усе приготує. Та як же про Людського Сина написано, що мусить багато Він витерпіти, і буде зневажений? 

 


13

 Але вам кажу, що й Ілля був прийшов, та зробили йому, що тільки хотіли, як про нього написано... 

 


14

 ¶ А коли повернулись до учнів, коло них вони вгледіли безліч народу та книжників, що сперечалися з ними. 

 


15

 І негайно ввесь натовп, як побачив Його, сполохнувся із дива, і назустріч побіг, і став вітати Його. 

 


16

 І запитався Він їх: Про що сперечаєтесь з ними? 

 


17

 І Йому відповів один із натовпу: Учителю, привів я до Тебе ось сина свого, що духа німого він має. 

 


18

 А як він де схопить його, то об землю кидає ним, і він піну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм учням, щоб прогнали його, та вони не змогли. 

 


19

 А Він їм у відповідь каже: О, роде невірний, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його! 

 


20

 І до Нього того привели. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися піною... 

 


21

 І Він запитав його батька: Як давно йому сталося це? Той сказав: Із дитинства. 

 


22

 І почасту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи! 

 


23

 Ісус же йому відказав: Щодо того твого коли можеш, то тому, хто вірує, все можливе! 

 


24

 Зараз батько хлоп'яти з слізьми закричав і сказав: Вірую, Господи, поможи недовірству моєму! 

 


25

 А Ісус, як побачив, що натовп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: Душе німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь! 

 


26

 І, закричавши та міцно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, аж багато-хто стали казати, що помер він... 

 


27

 А Ісус узяв за руку його та й підвів його, і той устав. 

 


28

 Коли ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самотою: Чому ми не могли його вигнати? 

 


29

 А Він їм сказав: Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту. 

 


30

 ¶ І вони вийшли звідти, і проходили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто. 

 


31

 Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня! 

 


32

 Вони ж не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати. 

 


33

 І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: Про що міркували в дорозі? 

 


34

 І мовчали вони, сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто найбільший. 

 


35

 А як сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім! 

 


36

 І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них: 

 


37

 Коли хто в Ім'я Моє прийме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене! 

 


38

 Обізвався до нього Іван: Учителю, ми бачили одного чоловіка, який з нами не ходить, що виганяє Ім'ям Твоїм демонів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить. 

 


39

 А Ісус відказав: Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'ям Моїм чудо зробив би, і зміг би небаром лихословити Мене. 

 


40

 Хто бо не супроти нас, той за нас! 

 


41

 ¶ І коли хто напоїть вас кухлем води в Ім'я Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу вам: той не згубить своєї нагороди! 

 


42

 Хто ж спокусить одного з малих цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, та й кинути в море! 

 


43

 І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого, 

 


44

 де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь. 

 


45

 І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого, 

 


46

 де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь. 

 


47

 І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної, 

 


48

 де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь! 

 


49

 Бо посолиться кожен огнем, і кожна жертва посолиться сіллю. 

 


50

 Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою! 

 


Mark 10

 

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: