Ukrainian Bible

John 3

John

Return to Index

Chapter 4

1

 ¶ Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван, 

 


2

 хоч Ісус не христив Сам, а учні Його, 

 


3

 Він покинув Юдею та знову пішов у Галілею. 

 


4

 ¶ І потрібно було Самарію Йому переходити. 

 


5

 Отож, прибуває Він до самарійського міста, що зветься Сіхар, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йосипові. 

 


6

 Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою зморений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої. 

 


7

 Надходить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай напитись Мені! 

 


8

 Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити поживи. 

 


9

 Тоді каже Йому самарянка: Як же Ти, юдеянин бувши, та просиш напитись від мене, самарянки? Бо юдеї не сходяться із самарянами. 

 


10

 Ісус відповів і промовив до неї: Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: Дай напитись Мені, ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води. 

 


11

 Каже жінка до Нього: І черпака в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, звідки ж маєш Ти воду живу? 

 


12

 Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його? 

 


13

 Ісус відповів і сказав їй: Кожен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову. 

 


14

 А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне. 

 


15

 Каже жінка до Нього: Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не приходила брати. 

 


16

 Говорить до неї Ісус: Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди. 

 


17

 Жінка відповіла та й сказала: Чоловіка не маю... Відказав їй Ісус: Ти добре сказала: Чоловіка не маю. 

 


18

 Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, не муж він тобі. Це ти правду сказала. 

 


19

 Каже жінка до Нього: Бачу, Пане, що Пророк Ти. 

 


20

 Отці наші вклонялися Богу на цій ось горі, а ви твердите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись. 

 


21

 Ісус промовляє до неї: Повір, жінко, Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви. 

 


22

 Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння від юдеїв. 

 


23

 Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців. 

 


24

 Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись. 

 


25

 Відказує жінка Йому: Я знаю, що прийде Месія, що зветься Христос, як Він прийде, то все розповість нам. 

 


26

 Промовляє до неї Ісус: Це Я, що розмовляю з тобою... 

 


27

 ¶ І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жаден із них не спитав: Чого хочеш? або: Про що з нею говориш? 

 


28

 Покинула жінка тоді водоноса свого, і побігла до міста, та й людям говорить: 

 


29

 Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що я вчинила. Чи Він не Христос? 

 


30

 І вони повиходили з міста, і до Нього прийшли. 

 


31

 Тим часом же учні просили Його та й казали: Учителю, їж! 

 


32

 А Він їм відказав: Я маю поживу на їдження, якої не знаєте ви. 

 


33

 Питали тоді один одного учні: Хіба хто приніс Йому їсти? 

 


34

 Ісус каже до них: Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити. 

 


35

 Чи не кажете ви: Ще чотири от місяці, і настануть жнива? А Я вам кажу: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як для жнив уже пополовіли вони! 

 


36

 А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне разом раділи. 

 


37

 Бо про це поговірка правдива: Хто інший сіє, а хто інший жне. 

 


38

 Я вас жати послав, де ви не працювали: працювали інші, ви ж до їхньої праці ввійшли. 

 


39

 З того ж міста багато-хто із самарян в Нього ввірували через слово жінки, що свідчила: Він сказав мені все, що я вчинила була! 

 


40

 А коли самаряни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні. 

 


41

 Значно ж більш вони ввірували через слово Його. 

 


42

 А до жінки казали вони: Не за слово твоє ми вже віруємо, самі бо ми чули й пізнали, що справді Спаситель Він світу! 

 


43

 ¶ Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею. 

 


44

 Сам бо свідчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчизні своїй. 

 


45

 А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли галілеяни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони. 

 


46

 Тоді знову прийшов Ісус у Кану Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедворець, що син його хворів у Капернаумі. 

 


47

 Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти. 

 


48

 Ісус же промовив до нього: Як знамен тих та чуд не побачите, не ввіруєте! 

 


49

 Царедворець говорить до Нього: Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя! 

 


50

 Промовляє до нього Ісус: Іди, син твій живе! І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, і пішов. 

 


51

 А коли ще в дорозі він був, то раби його перестріли його й сповістили, говорячи: Син твій живе. 

 


52

 А він їх запитав про годину, о котрій стало легше йому. Вони ж відказали до нього: Учора о сьомій годині гарячка покинула його. 

 


53

 Зрозумів тоді батько, що була то година, о котрій до нього промовив Ісус: Син твій живе. І ввірував сам і ввесь його дім. 

 


54

 Це знов друге знамено Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї. 

 


John 5

 

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: