| Chapter 15 |
1 | ¶ І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:
|
2 | Чи відповідатиме мудра людина знанням вітряним, і східнім вітром наповнить утробу свою?
|
3 | Буде виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими речами, що пожитку немає від них?
|
4 | Ти страх Божий руйнуєш також, і пустошиш молитву до Бога,
|
5 | бо навчає провина твоя твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
|
6 | Оскаржають тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на тебе:
|
7 | Чи ти народився людиною першою, чи раніше, ніж згір'я, ти створений?
|
8 | Чи ти слухав у Божій таємній нараді, та мудрість для себе забрав?
|
9 | Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, і не з нами воно?
|
10 | Поміж нами і сивий, отой і старий, старший днями від батька твого.
|
11 | Чи мало для тебе потішення Божі та слово, яке Він сховав у тобі?
|
12 | Чого то підносить тебе твоє серце, й які то знаки твої очі дають,
|
13 | що на Бога звертаєш ти духа свого, і з своїх уст випускаєш подібні слова?
|
14 | Що таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений?
|
15 | Таж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса,
|
16 | що ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
|
17 | ¶ Я тобі розповім, ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу,
|
18 | про що мудрі донесли та від батьків своїх не затаїли того,
|
19 | їм самим була дана земля, і не приходив чужий поміж них.
|
20 | Безбожний тремтить по всі дні, а насильникові мало років заховано.
|
21 | Вереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник.
|
22 | Він не вірить, що вернеться від темноти, й він вичікується для меча.
|
23 | Він мандрує за хлібом, та де він? Знає він, що для нього встановлений день темноти...
|
24 | Страшать його утиск та гноблення, хапають його, немов цар, що готовий до бою,
|
25 | бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогутнього,
|
26 | проти Нього твердою він шиєю бігав, товстими хребтами щитів своїх.
|
27 | Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і боки обклав своїм жиром,
|
28 | і сидів у містах поруйнованих, у домах тих, що в них не сидять, що на купи каміння призначені.
|
29 | Він не буде багатий, і не встоїться сила його, і по землі не поширяться їхні маєтки.
|
30 | Не вступиться з темности він, полум'я висушить парост його, й духом уст Його буде він схоплений.
|
31 | Хай не вірить в марноту заблуканий, бо марнотою буде заплата йому,
|
32 | вона виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене!
|
33 | Поскидає насиллям, немов виноград, недозрілість свою, поронить він квіття своє, як оливка,
|
34 | бо збори безбожних спустошені будуть, а огонь пожере дім хабарника:
|
35 | він злом вагітніє, й породить марноту, й оману готує утроба його...
|