| Chapter 88 |
1 | ¶ Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина. (88-2) Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:
|
2 | (88-3) хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,
|
3 | (88-4) душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!
|
4 | (88-5) Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...
|
5 | (88-6) Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...
|
6 | (88-7) Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.
|
7 | (88-8) На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.
|
8 | (88-9) Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,
|
9 | (88-10) стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...
|
10 | ¶ (88-11) Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.
|
11 | (88-12) Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?
|
12 | (88-13) Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?
|
13 | (88-14) Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...
|
14 | (88-15) Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
|
15 | (88-16) Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...
|
16 | (88-17) Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,
|
17 | (88-18) вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають...
|
18 | (88-19) друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...
|