| Chapter 129 |
1 | ¶ Пісня прочан. Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но ізраїль повість!
|
2 | Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали!
|
3 | Орали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни,
|
4 | та Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав!
|
5 | ¶ Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить!
|
6 | Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте,
|
7 | що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник,
|
8 | і не скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас ім'ям Господа!
|