| Chapter 18 |
1 | ¶ Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
|
2 | ¶ Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
|
3 | ¶ З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором.
|
4 | ¶ Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік.
|
5 | ¶ Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
|
6 | ¶ Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки.
|
7 | Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його.
|
8 | ¶ Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби.
|
9 | ¶ Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику.
|
10 | ¶ Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
|
11 | ¶ Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його.
|
12 | ¶ Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність.
|
13 | ¶ Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому!
|
14 | ¶ Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе?
|
15 | ¶ Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання.
|
16 | ¶ Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей.
|
17 | ¶ Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його.
|
18 | ¶ Жереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного.
|
19 | ¶ Розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне, а сварки, немов засуви замку.
|
20 | ¶ Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх.
|
21 | ¶ Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
|
22 | ¶ Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа.
|
23 | ¶ Убогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало.
|
24 | ¶ Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний.
|