| Chapter 20 |
1 | ¶ Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий.
|
2 | ¶ Страх царя як рик лева; хто до гніву доводить його, проти свого життя прогрішає.
|
3 | ¶ Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає.
|
4 | ¶ Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива і нічого нема.
|
5 | ¶ Рада в серці людини глибока вода, і розумна людина її повичерпує.
|
6 | ¶ Багато людей себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде?
|
7 | ¶ У своїй неповинності праведний ходить, блаженні по ньому сини його!
|
8 | ¶ Цар сидить на суддевім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
|
9 | ¶ Хто скаже: Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха?
|
10 | ¶ Вага неоднакова, неоднакова міра, обоє вони то огида для Господа.
|
11 | ¶ Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, чи чин його чистий й чи простий.
|
12 | ¶ Ухо, що слухає, й око, що бачить, Господь учинив їх обоє.
|
13 | ¶ Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі та хлібом наситься!
|
14 | ¶ Зле, зле! каже той, хто купує, а як піде собі, тоді хвалиться купном.
|
15 | ¶ Є золото й перел багато, та розумні уста найцінніший то посуд.
|
16 | ¶ Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку візьми його застав.
|
17 | ¶ Хліб з неправди солодкий людині, та піском потім будуть наповнені уста її.
|
18 | ¶ Тримаються заміри радою, і війну провадь мудрими радами.
|
19 | ¶ Виявляє обмовник таємне, а ти не втручайся до того, легко хто розтулює уста свої.
|
20 | ¶ Хто кляне свого батька та матір свою, погасне світильник йому серед темряви!
|
21 | ¶ Спадок спочатку заскоро набутий, не буде кінець його поблагословлений!
|
22 | ¶ Не кажи: Надолужу я зло! май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
|
23 | ¶ Вага неоднакова то огида для Господа, а оманливі шальки не добрі.
|
24 | ¶ Від Господа кроки людини, а людина як вона зрозуміє дорогу свою?
|
25 | ¶ Тенета людині казати святе нерозважно, а згодом свої обітниці досліджувати.
|
26 | ¶ Мудрий цар розпорошить безбожних, і зверне на них своє коло для мук.
|
27 | ¶ Дух людини світильник Господній, що все нутро обшукує.
|
28 | ¶ Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
|
29 | ¶ Окраса юнацтва їхня сила, а пишність старих сивина.
|
30 | ¶ Синяки від побоїв то масть лікувальна на злого, та вдари нутру живота.
|