| Chapter 23 |
1 | ¶ Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,
|
2 | і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:
|
3 | не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!
|
4 | ¶ Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,
|
5 | свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...
|
6 | ¶ Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,
|
7 | бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою,
|
8 | той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!
|
9 | ¶ Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.
|
10 | ¶ Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,
|
11 | бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!
|
12 | ¶ Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.
|
13 | Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:
|
14 | ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш.
|
15 | Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
|
16 | і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.
|
17 | ¶ Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,
|
18 | бо існує майбутнє, і надія твоя не загине.
|
19 | ¶ Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
|
20 | Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,
|
21 | бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.
|
22 | Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.
|
23 | Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.
|
24 | Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.
|
25 | Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.
|
26 | Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.
|
27 | Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.
|
28 | І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.
|
29 | ¶ В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?
|
30 | У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.
|
31 | Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,
|
32 | кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,
|
33 | пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...
|
34 | І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.
|
35 | І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...
|