| Chapter 2 |
1 | ¶ І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.
|
2 | Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.
|
3 | І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
|
4 | Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,
|
5 | щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.
|
6 | І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.
|
7 | І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...
|
8 | ¶ А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.
|
9 | Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...
|
10 | Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.
|
11 | Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
|
12 | А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.
|
13 | І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
|
14 | Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!
|
15 | І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.
|
16 | І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.
|
17 | А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.
|
18 | І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...
|
19 | А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.
|
20 | Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
|
21 | ¶ Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.
|
22 | А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,
|
23 | як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,
|
24 | і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.
|
25 | ¶ І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
|
26 | І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
|
27 | І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,
|
28 | тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
|
29 | Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,
|
30 | бо побачили очі мої Спасіння Твоє,
|
31 | яке Ти приготував перед всіма народами,
|
32 | Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!
|
33 | І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.
|
34 | А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,
|
35 | і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!
|
36 | Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,
|
37 | удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.
|
38 | І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.
|
39 | А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
|
40 | А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.
|
41 | ¶ А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
|
42 | І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.
|
43 | Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.
|
44 | Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.
|
45 | Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
|
46 | І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.
|
47 | Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
|
48 | І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...
|
49 | А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?
|
50 | Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.
|
51 | І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.
|
52 | А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
|