| Chapter 12 |
1 | ¶ А Цар Ірод тоді підніс руки, щоб декого з Церкви гнобити.
|
2 | І мечем він стяв Якова, брата Іванового.
|
3 | А бачивши, що подобалося це юдеям, він задумав схопити й Петра. Були ж дні Опрісноків.
|
4 | І, схопивши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Пасці.
|
5 | ¶ Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ревно молилася Богові за нього.
|
6 | А як Ірод хотів його вивести, Петро спав тієї ночі між двома вояками, закутий у два ланцюги, і сторожа пильнувала в'язницю при дверях.
|
7 | І ось Ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: Мерщій вставай! І ланцюги йому з рук поспадали.
|
8 | А Ангол до нього промовив: Підпережися, і взуй сандалі свої. І він так учинив. І каже йому: Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди.
|
9 | І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від Ангола, бо думав, що видіння він бачить.
|
10 | Як сторожу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, і вона відчинилась сама їм. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, і відступив Ангол зараз від нього.
|
11 | Сказав же Петро, опритомнівши: Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого Ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чекання народу юдейського.
|
12 | А зміркувавши, він прийшов до садиби Марії, матері Івана, званого Марком, де багато зібралося й молилося.
|
13 | І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служниця, що звалася Рода,
|
14 | та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воротях стоїть!...
|
15 | А вони їй сказали: Чи ти навісна? Та вона запевняла своє, що є так. Вони ж говорили: То Ангол його!
|
16 | А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.
|
17 | Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: Сповістіть про це Якова й браттю. І, вийшовши, він до іншого місця пішов.
|
18 | Коли ж настав день, поміж вояками зчинилась велика тривога, що то сталось з Петром.
|
19 | А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стратити. А сам із Юдеї відбув в Кесарію, і там перебував.
|
20 | ¶ А Ірод розгніваний був на тирян та сидонян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царського постельника Власта, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царської.
|
21 | Дня ж призначеного Ірод убрався в одежу царську, і на підвищенні сів та й до них говорив.
|
22 | А натовп кричав: Голос Божий, а не людський!
|
23 | І Ангол Господній уразив зненацька його, бо він не віддав слави Богові. І черва його з'їла, і він умер...
|
24 | Слово ж Боже росло та помножувалось.
|
25 | А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусалиму, узявши з собою Івана, що прозваний Марком.
|